Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

(34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,

(46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!

(46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.

(56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,

(56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,

ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.

Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, Він прийде й спасе вас!

не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!

Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!

бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.

А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,

та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.

Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!

Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?

Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.