Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.

Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,

і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!

Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,

Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?

Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,

щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!

Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!

А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,

щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.

Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,

а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?

Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!